IT компанія «Astwellsoft»

Створення сайтів у Зібранівка

Розробка веб сайтів будь-якої складності з індивідуальним підходом до кожного замовлення.

Є на Івано-Франківщині невелике мальовниче село Зібранівка, яке займає більше як 465 гектарів землі, мешкає в ньому понад 800 чоловік, від нього 110 км до обласного центру, 27 — до Снятина, 7 кілометрів до залізничної станції Заболотів. В другій половині XVIII століття, десь близько 1790 року, на хвилястих схилах Покутської височини виникло село з такою незвичайною назвою.

Понад півтори тисячі видів рослин нараховується у селі. За переказами, земля, на якій розкинулося село Зібранівка, до 1775 року була нічиїм, неораним цілинним степом. Згодом австрійський уряд віддав цей степ у володіння панові Косаківському, тодішньому коменданту прикордонного замку в Кутах. По смерті Косаківського його вдова подарувала цей степ людям з Кобак, Рибного, Рожнова, Кут та інших навколишніх сіл. Спочатку заможні ґазди названих сіл будували на своїх земельних наділах так звані колешні та зимарки, де жили з весни аж до осені, коли сіяли та збирали врожай, а згодом з'явилися хати, куди переселялися вже родинами, щоб залишитися тут назавжди. За іншою версією, село заселяли людьми, які охороняли австрійсько-турецький кордон. Згодом турки відступили і як нагороду за службу цісарський уряд віддав охоронцям вільні землі, що простяглися від Келихова на схід до Альбінівки та від олешківських берегів річки Чорняви аж до балинецько-бучацьких полів. До наших днів у Зібранівці збереглися назви кутів, похідні від назв сіл переселенців: Кобацьке, Кутське, Рибненське, Попельницьке, Слобідське, Джурівське, Троєцьке, а також Босня, Білі Криниці — від криничок з цілющою джерельною водою і побіленим чи пофарбованим у білий колір цямринням, Шнури — бо картопляні ряди на городах були рівненькими, наче під шнур посадженими. І кожний кут має свою неповторну історію: і Варшава, і Гостинець, Ковалівський кут, Гнилиця, Токи, Тертиці, Ставище, Центр.

Цікавий факт у своїх спогадах подає колишній житель села Кобаки Григорій Іванович Букатчук (1898–1971):

— Двісті літ тому на місці, де сьогодні знаходиться село Зібранівка, були чисті поля. Поля ті, за переказами наших прадідів, були власністю багатої поміщиці. Помираючи бездітною, вона зробила заповіт, в якому всі свої поля розподілила селам. Тоді дістали там наділ землі Кобаки, Кути, Рибне, Рожнів, Іллінці та інші села. Люди в селі порадились між собою, що належало б отій поміщиці подякувати за такий файний дар. Вибрали з села кількох людей, котрі мали йти до поміщиці з подякою, але обдумали, що ніяково іти з порожніми руками, належало б при цьому дати якийсь подарунок. Роздумуючи над тим, який саме, урадили повезти їй пару мішків яблук, очевидно, найкращих, які є в селі. Таким найкращим у той час був сорт «колесачки». От і повезли чотири центнери колесачок. Цей переказ іноді пов'язують з іменем австрійської імператриці Марії Терезії і вважають, що саме вона розподілила селам ті землі. Цю легенду із розповідей своїх родичів пам'ятає і жителька Зібранівки Марія Юріївна Мельничук (Дупей).

Досить цікавий факт описує Михайло Бажанський у своїй праці «Краса Снятинщини»: «Кобакі — мале поселення, пасовиська, поля, горби (232 метри понад рівень моря), лежить на південному заході від села Зібранівка, а на північному сході від села Келихова. Словник географічний зве цю оселю Кубаки, а деколи Кубацкє».

Чи не йде тут мова про теперішні Тертиці й Ставище Зібранівки? Адже, за спогадами наших дідів, на Ставищі давним-давно була церква, яка пішла під землю, а неподалік місця, де збудовано тепер каплицю, був цвинтар. Поруч ріс великий дубовий ліс. Тепер цього всього вже немає. Тож, можливо, Зібранівка розпочиналася саме з цього кута і виникла набагато раніше?

лак паркетний

Створення веб сайтів у Зібранівка

Ми розробили

1500+ проектів